Лінь Цзін був цілком звичайним хорошим учнем: серйозним, старанним і ввічливим. Після переведення в іншу школу на другому курсі, він був змушений стати підручним проблемного учня, який займав останнє місце в рейтингу класу.
З цього приводу Лінь Цзін розгубився й почав питати: чому?
Цзі Сінлін, із шкільною формою, недбало накинутою на плечі, сперся на стіну, дозволяючи золотому сонячному світлу повністю осяяти своє волосся.
— А що поробиш, коли ти сам — неуважний маленький демон.
Лінь Цзін: ?
Все пропало, ця людина божевільна.
У свій вісімнадцятий день народження молодий пан Цзі, ретельно зачесавши волосся помадою, перегородив людям дорогу й, відчуваючи себе владним Президентом, промовив:
— Ти вільний завтра?
Лінь Цзін занервував:— Цзі Сінлін! Цзі Сінлін, у тебе знову видно хвіст Ціліня!