Я стала персонажкою роману, що загинула через свого нікчемного нареченого. Тому вирішила потоваришувати з головною героїнею, аби змінити сюжет.

"Пробач мені, Сієлло.
Та ми все ще подруги, правда?"

От тільки у неї роман з моїм нареченим. Чудово, можеш забрати собі це лайно.

"Ви справді бажаєте почати стосунки з тою, у кого був роман з моїм нареченим, Ваша Високосте?"

Адже я вирішила, що мені потрібен головний герой.

Розірвавши заручини, зрозуміла, що тепер я головна героїня своєї історії. Тож вирішила насолоджуватись життям. Та враз почали поширюватись чутки, наче я коханка кронпринца, чиї кишені наповнені золотом. Тієї ж миті до мене долетіла цікава новина. Колишні наречений і подруга розлучились.

"Сієлло, я помилялася. Ми все ще подруги, правда?"
"Сієлло… Я був дурнем. Ти єдина, кого я кохаю. Ти ж теж мене кохаєш?.. Давай почнемо все спочатку."

Що? Вони обоє з глузду з'їхали? Відштовхнувши їх, я посміхнулась.
"Не смішіть мене. Забирайтесь.»