Ну що ж, я прочитала 86 розділів з англу з 133 випущених на цей момент і мені є що сказати... Навіть забагато що сказати...
Насамперед хочу зазначити, що я не любитель любовних романів, особливо в шкільному сетингу. Але! З великої бібліотеки мого прочитаного, я вважаю, що ця манга виправдано посідає одну з найперших місць в моєму списку. Бо перлина цієї манги - це те, як гарно та гармонійно обігрується деякі кліше. Але все по порядку.
Що ж, почнімо з головних персонажів. Рінтаро та Каоруко. Обидва виходці з ворогуючих шкіл. Але ні один з них не відчуває відрази до сусідньої школи. Хоча на цьому дуже наполягають і однокласники, і вчителі й сам навіть "менталітет".
(Хочеться зазначити, що школа в якій вчиться гг - це школа для дівчат. Та сама догматичнa, дисциплінована школа, яка вирощує розумних, відмінниць-дівчаток і яким не місце поруч з дурними йолопами школи Рінтаро.
І незважаючи на це, Рінтаро рятує Каоруко, вони починають потихеньку бачитися, ще дізнаються, що Рінтаро працює в улюбленій пекарні Каоруко, бла-бла-бла. І ОСЬ! Після цього починається, те за що я обожнюю цю мангу: так як головні герої зближуються, починається знайомство їх друзів - тих самих учнів, які з недовірою відносяться до іншої школи й хочуть вберегти свого найкращого друга/подругу від оцих😒, з іншої школи. І я вам присягаюся, ви через екран відчуєте отой скрипучий тріск в їхніх головах, отой скрежет ламаючихся стереотипів. Оця розбіжність зі вказівками учителів з реальністю. Це прекрасно. Це просто ней-мо-вір-но.
2 особливість: невелике коло людей, коло яких йде сюжет. (Ну, принаймні на момент 86 розділу) Десь вичитала, що хтось вважає, що проблеми висмоктані з пальця й сюжет обертається коло одних й тих же. Але мені здається, що це навпаки як плюс. Бо так більше розкривається людина й не виходить така ситуація, що вводиться персонаж лише на один розділ й в наступному він вже забувається.Крім того, в ній розкриваються моменти відношення людини до роботи. Мені запало в душу розмова батька Рінтаро з родичем:
"Відчувати пристрасть до речей які тобі подобаються і віддавати їм всього себе- це найкращий спосіб прожити своє життя"
"Якщо я продовжу, то як зможу зрозуміти, що любов до цього заняття не згасне"
"Звичайно на твоєму шляху будуть зустрічатися труднощі, але якщо ти пам'ятатимеш ту пристрасть з якою починав й ту ейфорію, яку отримував від того, що в тебе виходить, то впевнений, що все налагодиться."
Ну просто ❤️‍🩹❤️‍🩹❤️‍🩹
А ще, хочу окремо відмітити щодо зовнішності: Головний герой в нас виглядає як справжній янкі - пофарбоване волосся, сережки, похмурі риси обличчя. Але насправді всередині він не такий. Кліше? - кліше. Але! Воно прописане й зумовлене.