Минуло 10 років відтоді, як стала другорядною героїнею роману. Я просто доглядала за своїм старим до самої його смерті. Він був із лиходійської родини, яка, за чутками, кишіла вбивцями.

Якось за мною прийшли.
"Покійний герцог Бласко передав вам увесь спадок".
"Вибачте, а чи є інший спадкоємець, окрім мене?.."
"Немає жодного. Панна Катіша - єдина спадкоємиця".

Але "той" герцогський рід Бласко не міг прийняти незнайому маленьку дитину, яка навіть не мала їхньої крові, щоби прийняти спадщину.
Ти думаєш, я піду за тобою туди, бо божевільна?

"Я відмовляюсь--."
"За винятком податку на спадщину, готівка й особисте сховище в центральному банку будуть вашими."
"Боже!.."
"А також чистий прибуток, який надходить із територій Артхема, Лідена й Ґельпора."

Для вас люди - дурні?
Я схожа на когось, хто продасть своє життя за гроші?

"Ви можете взяти у власність інформаційну гільдію, якою покійний герцог керував за життя, колекції творів мистецтва та стародавніх реліквій, які він мав, і все інше, чим володіли Бласко".
"Я піду з вами!"