Почну з персонажів. Білявка Лілі — це безхребетна персонажка, яка власної думки немає, ниє надто багато. З самого початку вона розповіла, що вважає коханням, але пісня слів герцогині змінила свою думку "кохання — це тільки кохатися", одна стара панна їй сказала, що статевий акт — це ознака кохання то вона повірила. Виправдала власну зраду "Я думала ти пішла назавжди. Ну і що це сказала людина яку я знаю від сили два дні. Ти зрозумій це". Ще каже, що всі її залишать, хоча її тато ледь не плакав коли її відпускав, а Анна завжди поруч була. Герцогиня(я її ім'я не запам'ятала) — це просто власна жінка, яка вміє вправно маніпулювати людьми та хоче тільки грубо кохатися з ними, а коли їй наскучить то просто змінить задоволення на когось іншого. Зовнішність неймовірно гарна, а характер огидний і бридкий.
Покоївка Анна — це найадекватніша персонаж в цій манхві. Її страх перед тілесною блискістю можна повністю зрозуміти, тому було шкода коли вона цим займалася, щоб залишити біля себе Лілі. Її кохання це більш кохання до рятівника, а не до людини. Або спочатку була закоханість в рятівницю, а згодом вона покохала її повністю. Було боляче дивитися, як вона старається залишитися при собі Лілі.
Я задоволена кінцівку тільки тому, що Анна пішла від Лілі, а Лілі побачила справжнє обличчя герцогині. Лілі й Герцогиня одна одну варті. Добре, що тут тільки 10 розділів, бо більше я б не витримала.
Мальовка гарна, сцени статевого акту гарні, переклад гарний, сюжет поганий і незавершений.