з ХХ
Приречені на смерть
0

Минуло вже стільки часу, а я й досі не можу забути тебе. Я так і не наважилась написати першою, бо завжди знала, що сама створила цю прірву між нами. І як би сильно я не намагалась забути тебе, моїми улюбленими квітами завжди залишались лілії.