Сьогодні вночі він знову прагнув очищення.

Її життя було нещасливим. Попри те, що Ірен володіла даром очищення, сила його ледь сягала найнижчого ранку. За своє коротке буття вона так і не пізнала ні любові, ні справжнього прийняття. Навіть у останні миті вона відходила у той світ самотня й усіма покинута, а потім раптом повернулась у минуле. І не просто у минуле, а саме в період перед зустріччю зі своїм чоловіком — Мігелем, чоловіком, чиє життя вона зруйнувала.

«Це перша помилка, яку я повинна виправити в цьому житті. А саме... Не псувати йому життя.» Незважаючи на бажання Ірен, Мігель поводиться напрочуд дивно.

— Я... ти мені потрібна. Будь ласка, очисти мене.

Він сам попросив про очищення. І не раз. Тепер цей святий лицар, буцімто благочестивий чоловік, приходить до неї щоночі.

— Ірен. Моя партнерко, моя дружино. Цієї ночі я хочу, щоб ти очистила мене з голови до п'ят. Довго й повільно.

Ти ж точно був святим лицарем, який у минулому житті навіть торкнутися мене не хотів, що ж змінилося?!