Тож, моє суб'єктивне враження:
Манга не погана, але й не вражаюча.
Початок аналогічний манзі "Єдиний фінал лиходійки - смерть", але потім виринає декілька фактів, які кардинально міняють умови "гри" і є доволі нетиповими.
Особистість і поведінка гг: ось тут я могла б годинами писати, що не так, але постараюся описати коротко. Отож, в 1 главі нам кажуть, що вона любила світ у якому жила, старанно вчилася(з білого халату на фреймі усі зробили висновок, що на лікаря) і паралельно читала книгу, яку написала подруга (до цього моменту я повернуся в наступному пункті). Тож, у чому проблема: гг не поводиться як студентка-лікар (просто повірте на слово людині, яка сама вчиться в медичному). Її поведінка швидше нагадує 15-річну дівчинку, яка взагалі не усвідомлює як побудований світ. І трясця, вона стільки разів поводиться наївно і конкретно тупить, що до кінця 10 розділу ти просто вже забиваєш на логіку її поведінки (і те, що вона типу лікар) і просто відсторонено спостерігається за тим як авторка з певним гумором з усіх сил намагається подати це як "Так треба, це все норм"
А тепер до того, що гг мала б читати книгу. Просто забудьте про цей факт. Серйозно. Усю мангу вона буде картати себе, що неуважно її читала і взагалі вбільшості читала ЛИШЕ СПОЙЛЕРИ В СОЦМЕРЕЖАХ. І схоже, навіть їх неуважно, бо нам досі не сказали як, трясця, вона вмерла в тій історії?! Ми типу знаємо самий факт того, що лиходійка помре, але за яких обставин гг лише розводить руками (серйозно?! Ти навть немогла прочитати спойлер яким чином помирає головна лиходійка?!)
Ну, мальовка там дійсно гарна (але від деякий зображень лиць чгг у фронтальній площині мене час від часу передьоргує😅)

Дякую усім, хто дочитав аж сюди. Ну і звісно ж подяка перекладачам, які невтомно радують нас новими розділами)

Не знаю чому я так довго відклада цю манхву. Напевно мені неподобалась дуже драматично-трагічна обкладинка і назва, яка ніби благала пожаліти жгг. Але я просто в захваті. Манхва неймовірно легка на початку і має присутню нотку комедії. Мені настільки не вистачало саме такої живої жгг. Живої в плані реалістичної, а не супер-дупер прошареного шахматиста-стратега, яка вся з себе супер крута, і вертить персонажами довкола граючи у якісь ігри розуму. Вона не наївна і не тупа, вона якраз нормальна середньостатична людина в всіх сенсах, яка завжди сумнівається у правильності своїх дій. (кого харить її доброта та бажання жити щасливо, шуруйте звідси назад свої бдсм читати). Тут саме та легка романтика, але легкість іноді розбивається об стіну реальності, хоч і не повністю, але ми бачимо як жгг не може вплинути на деякі події, і який на неї тиск спричиняють різні персонажі (навіть та сама Лінда свого часу, не кажучи вже про про решту). Мені подобається, як тут потроху розкривають головних і другорядних персонажів (Лео, Артур, Теодор - нам чітко дають зрозуміти що це не гаремник, і всі вони просто хочуть мати свою користь від жгг). Нестандартний сюжет, оскільки ми досі не знаємо чи поділись кудись справжні героїні роману, чи вони досі там, а Сена і Люці випадково їх заміняють. Ох, ще так багато не розкрито... Але я дуже сподіваюсь що у моїх котиків все буде добре, і авторка не підкине їм надважких випробувань🥺 моє серденько тріпотіло і пропускало удари від їх чарівної історії😘
Ps. Опис до тайтлу трішки оманливий