О, ця крутезна манґа!

Однозначно в «Улюблене»!

Як таке взагалі можна було вигадати, Джюнджі?!

В кожному розділі абсолютно різний «жахастик момент». Не виникає відчуття: «А ось це я вже бачила». Хоч мені і подобаються антології, але персонажі краще розкриваються, атмосфера більше нагнітає саме в повноцінних історіях, подібних до цієї.

Всю цю містику спіралей манґака дуже класно показав. В деяких речах я навіть їх не помічала. І краще не буду й надалі звертати уваги, бо раптом теж стану одержима…

Щодо претензії «Вони-могли-поїхати-і-все-було-б-добре» можу сказати, що дуже легко давати поради зі сторони, бо коли опиняєшся в подібній ситуації (коли треба виїжджати), виявляється, що не так вже й легко покинути власну домівку, роботу, навчання. Навіть коли шторм зніс будинок з усіма речами, у родини Ґошіми найімовірніше не залишилося грошей, щоб переїхати. А сама Кіріє виїхати теж не могла — вона школярка. Куди б батьки її пустили назавжди? Так ще й з хлопцем, який за їхньою думкою поводився дивно.

Якраз 20 розділів було достатньо для цієї роботи. Тобто, вона і не розтягнута, і не обірвана.

Дуже боялася за фінал, адже цей фактор має величезний вплив на мою кінцеву оцінку. Тут автор не підвів — все так, як і мало бути.

Дякую, Urmanga, за те, що надали можливість прочитати «Спіраль» українською. Хоч і були помилки, але переклад читався легко і комфортно. Буду рада побачити ще роботи Іто від вас.