Слуга Чон був по-справжньому щасливим лише у той час, коли доглядав маленького Сейона з клану драконів. Для нього цей хлопчик був як молодший брат.
Та після розлуки з ним довгі роки минали в будинку його пана. У цьому місці Чон пережив чимало: приниження, знущання, а зрештою — доля жертви, призначеної генералові. Але коли генерал постає перед ним, то чомусь його обличчя здається Чону дивно знайомим…
Зустрівшись знову із тим, кого він колись так любив, Чон відчуває невимовну радість. І вже дорослий Сейон тихо шепоче йому на вушко:
— Відтепер ти мій. До самої глибини душі й тіла.
Завантаження списку розділів, будь ласка зачекайте...
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
