Ван Кларк повертається до рідного міста, щоб знайти зниклу бабусю, та натомість отримує підозріле завдання: протягом року берегти «це» й нікому не віддавати.

Підозріла речовина, залишена разом із запискою, неочікувано починає рости просто на очах. Але Ван, думаючи лише про винагороду в мільйон доларів, погоджується стати нянькою.

Хто ж знав, чим усе обернеться?..

— Навчи мене.

— Що?

— Навчи мене цілуватися, як колись учив читати.

Дія, який буквально виріс у нього на очах, починає дедалі нахабніше чіплятися до Вана.

— Ти мій першенький, Ване. Тобі теж сподобається, якщо переспиш зі мною.

— ...Що сказав?

— Я молодий, пружний, сильний, та й унизу нічогенький. Ти ж сам казав: чим більше — тим краще-

Ван почувається водночас розгубленим і ошелешеним від таких залицянь. Він продовжує відштовхувати юнака, якого колись сам виховав, але не може приховати власного тяжіння.

Та коли настає час відпустити Дію, Ван опиняється на роздоріжжі: мільйон доларів чи хлопець. І від цього внутрішній конфлікт лише загострюється...